є більша. Цей висновок вдалося ствердити спробою, спостерігаючи рух часточок в рурах, які наповнювано рідким газом. Коли до шклянної рури з рідким газом надати метальові електроди, з'єднані з джерелом електрики високого напруження, то від негативного електроду з величезною швидкістю, що наближається до швидкости світла, летять часточки і спробою встановлено, що маса цих часточок збільшуєтся разом з їх швидкістю. Тут треба зазначити, що швидкість світла величезна порівнюючи з звичайними приступними нам швидкостями; через те, що у всіх питаннях під поглядом принціпу відносности грає ролю, як то вказують обрахунки, відносна величінь швидкости тіла та швидкости світла, то очікувані ухилення від звичайних законів механіки, побудованої на принципі відносности, можуть бути значні лише на випадок великих швидкостей руху; щож до випадків звичайного руху, то своїми порівнюючи грубими засобами цих ухилень ми не зможемо виявити. Найважнішу ролю в принципі відности відограє швидкість світла; заразом із тим припускають, що швидкість більша за швидкість світла у природі є неможливою. Коли б довелося спостерегти таку швидкість, то принціп відносности був би знесений.
Заразом з перемінністю маси принціп відносности дає змогу знайти звязок поміж енергією тіла та його масою. На підставі де-яких даних можна думати, що подібно до того, як маса тіла змінюєтся під впливом руху завдяки запасові енергії, котрий є инший в рухомому тілі, аніж у нерухомому, — то й уся маса тіла має теж енергетичне походження. Однак, неможна вважати, що ця приваблива думка звести цілком поняття про масу до поняття про енергію в теперішній час є укінченою. Аж до останнього часу питання не є остаточно вирішене.
Явища, що ми їх розглянули, відносяться до випадку простого (прямолінійного) та рівномірного руху. Отже Ейнштейн вигнав з них поняття про абсолютний час та простір.
Але як що звернутися до рухів, в яких протягом часу змінюється напрям або швидкість, — то на сцену знов виходять ті ж абсолюти, бо при кожнім випадку зміни руху зараз же виявляються сили інерції, до чого величінь їх цілком не залежить від відносного руху тіл, а тільки від їх руху відносно до простору. Ви спостерігали ці сили, коли трамвай або потяг швидко застановлявся. У вас немає сумніву, що змінюється саме стан руху вашої системи відносно до простору, а стан руху инших систем, які вас оточують, зовсім не відограє ніякої ролі. Цей абсолютний простір виявляється ще й у иншім випадку. Коли
