— Дружок! Дружок! — закричала з лісу мадмуазель Ар'йон.
Сайгор інстинктовно повернувся і побачив в напівтемряві два холодних, розумних ока пуделя. І тоді ж його це раптом знервувало. Він зі злістю кинув:
— П'шов! — і вдарив собаку ногою.
А на сцені стояв вже тип. Він взяв на себе ролю і конферанс'є.
— Відомий балалаєшник Букетов-Розін зіграє зараз імітацію на знаменитого Санкт-Петербурзського Андрєєва: „свєтіт мєсяц ясний“.
Тип оголосив, як конферансьє, і взяв балалайку, як артист. Звичайно, хлоп'ята гучно вітали його. Тоді він ще зіграв. Потім виступали з декламацією революційних віршів „робочого“ поета Бальмонта баришня з редвидату — Тоня і ще якісь баришні з иншою декламацією.
Сайгор пішов у будку, де стояв рояль, і ліг на сіно.
Через півгодини, коли ростанули на заході останні відблески і віли поринули в темряві, — з лісу побрели парочки і купували квитки „на користь“. Через годину заля була повна і не було квитків, але вже нікому було виступати. Студенти викидали хлоп'ят: дати місця дорослим, і тут узнали, що спектаклю finis, і побігли на сцену. Авдиторія захвилювалась.
Мадмуазель Ар'йон підійшла до учасників:
— Я ж казала — скандал буде!
Учасники дивувались, чого вона радіє, а вона раділа тому, що її не обдурило передчуття.
Іще один скандал: контрольор не впускав фіґуру. Фіґура кричала:
— Як смієте! Непманів понаводили, комуністи на задворках!
Авдиторія ще більш захвилювалась. Хтось закричав з авдиторії:
— Спитайте у нього партійного квитка.
Студент-роспорядник підійшов до воріт.
— Товаришу, ваш партійний квиток!
Фіґура раптом знизила тон і ласкаво сказала:
— Знаєте, товариш-студент, у мене партійного квитка нема, у мене дядя і папаша і сестра — комуніст і брат страдал на фронті.
Тоді хтось закричав:
— Геть комуністів, — і тихо додав: таких.
Фіґура змовкла. Нарешті договорились і з авдиторією. Договорились так: виступить мадмуазель Ар'йон і тип Букетов-Розін. Тип на сей раз хотів здивувати публіку єврейськими анекдотами, але авдиторія його освистала. Тоді він
