голюдномъ собраніи, гдѣ она блещетъ врожденнымъ остроуміемъ и поддѣльной веселостью. Не говорю уже о той адской тоскѣ, которая находила на нее послѣ всякой веселой вечеринки, и о той ѣдкой, сердечной боли, которую причиняло ей появленье на сценѣ уѣздной жизни всякой новой примадонны. Впрочемъ всѣ эти страданія не убивали въ ней жизненной силы. Послѣ всякаго пароксизма, упадшій духъ ея оживляется новою дѣятельностью, и она начинаетъ править уѣздомъ съ новой энергіей.
внѣпотглфическія извѣсті
Замiтки прозбрословъ К. Шейковcького.
(продолженіе).
При словахъ въ дополненіи на Б. (16) Що воно за барбунъ чи барбуля? (43) Бiдниця у насъ — бiдность, бiдота (зглянься на сю бiдницю! тамъ бiдниця така живе!) (47 и 48) У назъ известь — ванна, а бѣла глина-такп глина, що біла и зветця бѣлою. (49) У насъ спiваетця не білозрочка, а невеличечка. Думаю, що білозiрочка такъ одъ чого небудь перевернули, а треба невеличечка. (50) Де таке слово вживаетця?
Оміни въ писанню слiвъ, слова одного ознаку, применшующі и д.
До слiвъ на А. {15) Аgрестъ. (26) Аіръ. (29) Адже жъ. (47) А лежто. (50) А лишки. (51) Аря, аре. (52) Амбиція. (66) Антипка (дерево). (70) Оп тека, оптекарь. (83) Дарникъ. (107) А чiпъ. (108) Ацъ, вацю, ваць. (109) Нчъ. — До слiвъ на Б. (23) Бавовна. (38) Багнючище. (39) Батна инодi те жъ, що п бановицi. (44) Баде, бадю я не чувъ, а чувъ батю, батечки (Приміръ батю— Основа 1862 р., сiчень, Наські граматки, стр. 65). (68) Байдужеч ки, байдуже. (82) Баклажка, баклажокъ, — очокъ. (147) Баранъ-баранъ-дукъ! (184) Басконький. (203) Бахурчя. (221) Балюра. (283) Безперестану. (362) Біркпй. (371) Бескета. (408) Бігуха. (476) Бвр жовшкъ. (537) Благузншти. (538) — юга,—южище. (702) Борюкатьця (боротьця). (710) Босюсiнький. (713). Бутрипячча, (789) Бровастпй. (795) Бродяжка, —жище. (949) Бундючитьця. (995) Барсукъ. (1015) Буci, бубуci. "До слiвъ въ дополнені; (16) Опаратъ (становпй и до т. п. у всему апаратt-у вci хвормі). (18) Ачхй. (75) Буркуку.
Пе вci ознаки, або не на своему місц; и д. (36) Той, що айка. (43) На горобщiвъ, мухъ, осъ и д. (46) Росказуй собi! (47) Та й (але жъ прехороший!). (68) Ану лишенъ (вставай, напр.). (72) Здоровенний, найпаче зъ товстою шпею (шия, якъ у арgата; шiсть чумакiвъ, та вci таки арgaти). (78) Арканъ (вірёвка зъ волосiнню); а вiрёвка безъ волосені тодi тiльки зветця арканомъ, якъ ма на однімъ кінці ушко, або петлю, и вжпваетця щобъ накидать коней. Щобъ ретязь звали арканомъ-не чувъ. (116) А коли жъ (а якъ же вінъ не прийде, то що тоді?).-Б. (3) Баба пупорізна (або пупорізниця), баба повитуха, баба шептуха (сюди и приміръ: до ста бабъ не ходи!), Баба-Яга («Баба Яга, костяна нога, ..... ЖИляна, ..... стрижена). (4) Бабка (троскотъ)— бабіаникъ? (12) Попереду треба 2-й ознакъ, потимъ 3-й, а потімъ 1-й. (19) Те жъ, що и бабуся. (31) Въ достатку (живе багато, або багато,—енько —іше). (68) И не туди то (я и байдуже пiдъ ноги дивитьця, коли лулусь щось!) (85) Бакенбарди. (137) Те жъ, що и Московcьке головомойку задавать. (138) Пнодi лазня. (По де-якихъ городахъ ходять було банщпки, зъ баннимъ віникомъ на дрючинi, и крпчять: «До бані, до бані, на просторъ до бані!»). (146) Деревяний баранецъ, що вживаютъ, якъ бьють вірёвки; птичка баранецъ (або баранчикъ) — бекасъ. (164) Попереду 3-й ознакъ, потімъ 1-й, а потімъ 2-й. (169) Квітка есть бархатка. (176) Торгувать. (218) Кавуни, динi и д. (Я свій баштанъ зорвавъ вже, лежить на горнщі). (197) Частіше-баскаличитьця п попередъ у сего значитдя чваниться, упираться, форсить. (221) Попередъ у сего калюжа зъ вибоемъ, а потімъ уже и усяка глибока калюжа. (344) Що до бендюгiвъ належить (віревка и д.). (384) Пaciка (я свою бджолу перевізъ въ гречки), уликъ зъки, байдуже. (82) Баклажка, баклажокъ, — очокъ. бджолами («я заморивъ трое бджилъ», або-«трое бджолятъ»). (394) Заячі и мишачі бiбки (хоть мишачі частіше звутця похiдцями, якъ п курячі, гусячi и д.) (428) Ишодi-біла сучка. (497) Починать (А ну, благослови!) (536) Попереду 2-й ознакъ,
