Перейти до вмісту

Сторінка:Чикаленко Євген. Спогади (1861-1907). Частина III (Львів, 1926).djvu/12

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

значіння, сконцентрувати в автономнім краєвім соймі, який мусить установити: а) 8-ми годинний робочий день; б) державну пенсію немічним, калікам і всім робітникам, що дожили до 60-ти років; в) проґресивно-доходовий податок. Окрім того сойм повинен дбати про знищення прав спадщини, про те, щоб капітали та промислові орудя стали власністю тих, хто їх виробляє.

6. Визнаючи, що орудувати землю можуть тільки ті, що самі власноручно її обробляють, уважаємо конечним: а) землі державні (казенні), удільні, кабінетські, та монастирські на території України експропріювати (відобрати) у власність автономного краєвого сойму; б) всі приватні землі повинні бути викуплені у власність тоїж інституції на умовах, які виробить будущий сойм; крім того потрібно, щоб до викупу всіх земель сойм видав закон, який забороняв би купувати землі більше установленої сеймом норми; в поки викуп не буде доведений до кінця, сойм повинен законом уреґулювати арендне право, відповідно місцевим природним умовам.

За народами, які живуть на території України (Великороси, Жиди, Поляки та инчі), ми визнаємо рівне право з Українцями на задоволення їх національних, культурних, політичних та економічних потреб.

Коли противники цієї програми висловлювали мені дивування, як я, великий землевласник, феодал, згодився на „соціялістичну програму“, то я відповідав так:

— „Я певний, що в нашій хліборобській країні колись земля мусить перейти в руки народні, то ліпше передати її тепер за викуп, ніж потім її мають відібрати задурно, що я й написав 1905 року в ч. 10 „Сина Отечества“, 2-го видання[1]. Що-ж до 8-ми годинного дня, та переходу фа-


  1. Сынъ Отечества (2-го видання) 1905, ч. 12(15) VIII., № 151.
    Голос землевладѣльца.

    Наши аграріи как при освобожденіи крестьян от крѣпостной зависимости, так и теперь твердо стоят за неприкосновенность частновладѣльческих земель, за созданіе класа безземельних рабочих, необходимых для развитія крупнаго с.-хозяйственнаго производства. Этим путей они хотят сохранить за дворянством всѣ прерогативы этого сословія и его первенственную роль в государствѣ и при будущем представительном строѣ.

    А между тѣм у нашего народа есть ясное сознаніе, что земля должна принадлежать тому, кто ее обрабатывает. Прежде это формулировалось словами, что земля Божья и всякій трудящійся имѣет на нее право.

    Крестьяне наши, освобожденные от крѣпостной зависимости