Розділ I. [Походження мого діда. Заселення с. Перешор і кутка Херсонщини між Дністром та Богом. Бурлаки-міщане. Мій дід і його господарство. Батькова служба, господарювання та родинні обставини]
Розділ III. [1870—1875] [Пансіон. Директор і надзиратель. Хвороба і смерть батька. Життя під опікою дядька. Проґімназія Соколовського. Л. Смоленський і початок моєї національної свідомости]
Розділ IV. [1875—1881] [Єлисаветградське Реальне Училище і його директор. Родина Тобілевичів: К. Карий, Садовський, Садовська та Саксаганський. Українські театральні вистави та Кропивницький і указ 1876 року. Російський революційний рух. Д-р Михалевич і український гурток. Штундисти. Мій переїзд до Київа]
Розділ V. [1881—1883] [Приїзд до Київа. Проф. В. Антонович і М. Лисенко. Словарна та хрестоматійна громади. Невдача з університетом. Московська Аґрономічна Академія. Харківський університет. Стара Громада. Д. Пильчиків та М. Лобода. Студентська українська громада та Ф. Єленський]
Розділ VI. [1883—1885] [В. Мальований і студентська Драгоманівська Громадка. Московські народники. Арешт Драгоманівської Громади і мій. Розгром Єлисаветградського гуртка і арешт та заслання в Сибір д-ра Михалевича. Мій допит і висилка під догляд поліції]
Розділ VIII. [1890—1894] [Смерть дядька. Микола Левіцький. Карпенко-Карий і Український Театр. Мої „Розмови про сільське хазяйство“. Листування з І. Репиним, Д. Мордовцем. О. Волошин і І. Заїкин]
Розділ X. [1895—1897] [М. Коцюбинський. І. Луценко. Смерть дочки. „Київська Старина“. „По Морю і Суші“. Ювилей Д. Мордовця. О. Бородай. Петербурзька Громада. П. Стебницький]
Розділ XII. [1900—1903] [Кононівка. Сусіди землевласники: Репнин, Катеринич, Абросімови. Селяне і відносини з ними. Заснування Кредитового Товариства. П. Оправхата]
Розділ XIV. [1900—1902] [Загальна безпартійна Українська Орґанізація. Склад і діяльність її. Рада Орґанізації. Зміна статуту. І. Шраг. В. Степаненко. В. Винниченко. Мої журфікси]
Розділ XV. [1903] [Ювилейне свято М. Лисенка. Моя подорож з ним у Львів. Франко. Відкриття памятника Котляревському в Полтаві і приїзд галицьких делєґатів. Початок японської війни і наші надії. Суперечки з приводу війни. Відношення селян до української школи]
Розділ XVI. [1903—1904] [Вироблення плятформи орґанізації. Безпартійна орґанізація переіменовується в Демократичну Партію. Росклад її і заходи коло заснування Радикальної партії. Діяльність Ради Партії. В. Сіміренко]
Розділ XVII. [1904—1905] [Результат невдачної війни. Зїзди журналістів та земських діячів. Діяльність Радикальної Партії та її непопулярність серед молоді. Ворожнеча між українськими партіями і успіх Ка-Детської. Відношення російських партій до українства]
Розділ XVIII. [1905] [Селянські розрухи на Херсонщині та Полтавщині. Сваволя адміністрації і намір заслати мене. Стешенко і Кулябко. Загальний страйк і маніфест 17-го жовтня. Орґанізація контр-революції. Наслідки революції 1905 р.]
Розділ XIX. [Ослаблення партійного життя. Обєднания Демократичної Партії з Радикальною. Вибори до першої Думи. Діяльність українських послів у двох перших Думах. Занепад Демократично-Радикальної Партії. Відновлення Безпартійної Загальної Орґанізації під назвою „Товариство Українських Поступовців“ [Т. У. П.]
Редакція „Ради“ з 1908 р. [сидять: О. Кузминський, С. Черкасенко, Л. Пахаревський, Є. Чикаленко, Г. Шерстюк, С. Єфремов, Ф. Матушевський; стоять: М. Гехтер, П. Понятенко, М. Вороний, М. Павловський, П. Гай, П. Сабалдир [Майорський], С. Панасенко [Васильченко], О. Олесь]