Як колись серед палкої сварки
Швиргонув з санок на лід поляка[1]…
Дивна річ.
Марцелло
Отак же само й перше,
І якраз, як стала північ глупа,
Він проходив поуз варту двічі
Грізною лица́рською ходою[2].
Гораціо
Я не знаю що й до чого все це…
Але так міркую: це, здається,
Нам сумне, страшне пророкування
Про тяжкі нещастя у державі.[3]
Марцелло
Сядьмо! Хай, хто знає, нам розкаже,
Нащо пильна та сувора варта
Всіх підданців в королівстві нашім
Потомляє, знуджує що-ночі.
Нащо ллють що-дня гармати мідні,[4]
По чужих скуповують країнах
Зброю всю військову. За-для чого
Силоміццю звідусіль зганяють
Теслярів, майстрів на кораблярні,
Де й неділя кожному за будень.[5]
На́ кий біс ці всі ґвалтовні спіхи,
Що і ніч рівняють з днем у праці?
Хто б мені це з'ясував?!
Гораціо
Я можу
Так, принаймні, як говорять люди.
Фортинбрас, норвезький той державець,
Як відомо з заздрости лихої,
Викликав на герць смертельний якось
Нашого покійного державця,
Що ось зараз тінь його з'являлась.
Гамлет в герці тім, як лицар славний,[6]
