Сторінка:Шекспір В. Гамлет (1928).pdf/58

Гамлет

Дуже радий бачить вас. Добридень!

 (До Горація)
Але справді, через що ти кинув
Віттенберга?

Гораціо

 З ледарства, мій принце.

Гамлет

 Я не дав би й ворогові навіть

Так про тебе висловитись. Сам ти
Не образиш більше мого вуха,
Не примусиш його няти віри
Кривді злій, що сам на себе зводиш.
Ти не ледар, це я добре знаю:
Що за справу в Ельсинорі маєш?
Тут тебе, поки повернеш звідціль,
Навчимо ми випивати браво.

Гораціо

 Я прибув на похорон, мій принце,

Вашого родителя.

Гамлет

 Не смійся,

Не кепкуй, колего шкільний, з мене:
Певно ти хапався не спізнитись
На весілля до моці неньки.

Гораціо

 Правда, принце, що весілля теє

Щось вже дуже незабаром сталось.

Гамлет

Це хазяйський розрахунок, друже!

З похорон лишилося печене, —
За холодне на весіллі стало.