Сторінка:Шекспір В. Гамлет (1928).pdf/59

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана


Я б мій друже, був радніщий стрітись
З найлютіщим ворогом на небі,
Ані ж тут дожити дня такого!
Бідний батько! Я його, мов, бачу…

Гораціо
Де-ж-то?..
Гамлет
 У душі… перед очима,

Друже…

Гораціо
І мені траплялось бачить, —

Був король величній та прекрасний.

Гамлет
 Він людина був цілком у всьому.—[1] 

Не побачу я такої ввіки.

Гораціо
 Я його, здається, бачив, принце,

Цеї ночи…

Гамлет
 Як? Кого ти бачив?
Гораціо
Короля і вашого отця, мій…
Гамлет
 Короля й отця мого ти бачив?!
Гораціо
На хвилинку дивування втиште,

Та вважайте про якеє чудо
Я вам, принце, розказати хочу,
А допевнять слово ось ці свідки.

  1. 30