Панібратом ти людині кожній.
Коли знайдеш, випробуєш друга,
Крицею прикуй його до серця.
Але рук ти не мозоль стисканням
З першим-ліпшим, що на стежці стрінеш.
Стережися ще заходить в сварку;
Скоро ж встряв, то так уже поводься,
Щоб тебе побоювався ворог.
Слухай всіх, а говори не з всяким,
Уважай на міркування кожне,
Але власне — ти ховай про себе.
Одягайся, як кешеня тягне,
Пишно, та не дуже і химерно, —
По одежі чоловіка важуть:
У французів найзначніші люди
Дуже добре знаються в одежі.
Не боргуй і не роби пози́чок;
Поборгуєш, — стратиш з грішми й друга,
А позички господарство нищать.
Що-найперш до себе будь правдивим
І, як ніч нехибно йде по дневі,
Так і ти не будеш неправдивим
До других ніколи. Ну, щасливо!
Хай моє благословення, сину,
У тобі зміцнить усі поради.[1]
Лаерт
Б'ю чолом, шановний батьку й пане!
Полоній
Час, пора: тебе чекають слуги.
Лаерт
Прощавай, сестрице, пам'ятай же,
Що тобі казав я.
Офелія
Все замкну́те
У думках, а ключ візьми до себе.
