Сторінка:Шекспір В. Гамлет (1928).pdf/75

Гамлет

Ти куди ведеш мене, повідай —

Ні ступня вже не зроблю я далі.

Привид

Слухай добре!

Гамлет

 Слухаю.

Привид

 От-от вже

Час надходить, що вернутись мушу
Я в кип'ячу, ту пекельну сірку.

Гамлет

О, безщасний привиде!

Привид

 За мною

Не жалкуй, а слухай лиш уважно,
Що тобі я повістити маю.

Гамлет

 Ознаймуй, — я слухати повинен.

Привид

І помститись теж, коли почуєш.

Гамлет

 Як? Помститись?..

Привид

 Твого батька — дух я:

Мушу я за присудом небесним
Ніччю тут блукати, а що-дня там
У вогні жерущім брать покуту,
Аж поки́ геть полум'я не злиже
Плям з гріхів, що за життя чинив я
Коли б смів я розказати тільки