робитися для мене дорогоцінним. У мене злочинно вкрадено життя, вкрадено вами. Як перед богом, — я тремчу, — але я ніколи не був мерзотником. Моя винна доля хай паде — на кого хоче, — на вас хай не падає. Але я — вчинив убийство! (Страшно підвищеним голосом). Убийство, і ти можеш не сподіватися, що я сам потягну його вагу перед очі судді. Урочисто я складаю на тебе більшу огиднішу половину його, — як ти з нею управишся — то твоє діло! (Підвів його до Луізи). От, варваре! Вкушай жахливий плід твоєї дотепності; на цім обличчі конвульсіями написано твоє ім'я, і мстиві анголи його прочитають. Оця постать хай відкидає запону з твого ліжка, коли ти спиш, і подає тобі холодну, як лід, руку, — оця постать хай стоїть перед твоєю душею, коли ти вмиратимеш, і хай перетне твою останню молитву! (Він зомлів, слуги його підтримують).
Президент (робить жест жаху до неба). Не від мене, не від мене, судде світу. Прав за ці душі від оцього! (Іде на Вурма).
Вурм (схопився). Від мене?
Президент. Проклятий, від тебе. Від тебе, сатано… Ти, ти дав гадючу пораду, — ти відповідаєш — я умиваю руки.
Вурм. Я відповідаю! (Починає огидно реготати). Весело! Весело! Тепер і я знаю, яка подяка буває від диявола. Я, дурний злочинцю! Чи це був мій син? Чи я був твоїм господарем? Я відповідаю. А-а, клянусь цією картиною, від якої мені кров холоне в жилах, — я відповідатиму! Тепер я пропав, але й ти пропав укупі зі мною… Гей! Гей! Гукайте на гвалт по вулицях. Збудіть правосуддя. Судова поліціє, в'яжіть мене. Відведіть мене звідси. Я викрию таємниці, від яких шкіра порепається тим, хто почує! (Хоче йти).
Президент. Ти не зробиш цього, скажений!
Вурм (ляска, його по плечі). Я зроблю, камерад. Я зроблю. Я скажений, то правда — це твоїх рук діло, — то я чинитиму, як скажений. Руч-об-руч із тобою до ешафоту! Руч-об-руч із тобою до пекла! Мені бу-
115
