навіки порвати, щоб навіки зламати ці ганебні кайдани. Піддурені брехуни. Їх перехитрила слаба женщина! Ви самі приведете мені мого коханця. Тільки цього я й хотіла. Коли він буде мій, коли він буде мій, — тоді навіки прощай, огидна пишното!
Камердинер. Його світлість герцог уклоняються міледі і посилають вам ці бриліанти на вінчання: їх оце привезено з Венеції.
Леді (одкрила скриньку і дивиться злякано). Слухайте, що герцог заплатив за ці камені?
Камердинер (похмуро). Вони не коштують йому ні шага.
Леді. Що? Ти сказився? Нічого? (Вона відійшла од його на один крок). Але ти дивишся на мене так, ніби хочеш пронизати мене своїм поглядом — нічого не коштують його ці неоціненні камені?
Камердинер. Учора сім тисяч земляків послано до Америки — ними заплачено за все![1]
Леді (раптом поклала скриньку і швидко переходить по залу, після паузи — до камердинера). Чоловіче, що з тобою — здається, ти плачеш?
Камердинер (витер собі очі, страшним голосом, тремтить усім тілом). Коштовне каміння таке, як оце, — два мої сини теж між ними.
Леді (відвернулася, тремтить, схопивши його за руку). Але нікого не силувано?
Камердинер (страшно сміється). О, боже! Ні, – самі добровільці! Правда, кілька сміливих хлопців вийшли перед фронт і спитали в полковника, почім герцог продає людей у кормигу. Але наш найясніший господар велів вивести всі полки маршем на
- ↑ Деякі німецькі князі того часу продавали своїх солдатів Англії. Англійці посилали їх придушувати повстання колоністів в Америці.
