Фердінанд (біжить до Луізи, яка напівмертва впала йому на руки). Луізо! Поможіть! Рятуйте! Вона зомліла з жаху!
Міллер (бере свою палицю, надів капелюха й приготувався до нападу).
Жінка (падає на коліна перед президентом).
Президент (до поліцаїв, відкриваючи свій орден). Арештуйте ім'ям герцога! Геть від повії, хлопче! Зомліла чи не зомліла, — коли їй одягнуть залізний нашийник, її вже розбудять камінням.
Жінка. Ваша ясновельможність! Згляньтеся! Згляньтеся!
Міллер (рвонув жінку вгору, підіймаючи її). Уклоняйся богові, стара шльондро, а не шахраям! Раз уже мені однаково в тюрму!..
Президент (закусив губу). Ти можеш не вгадати, волоцюго! Ще є вільні шибениці. (До поліцаїв). Чи мені треба казати двічі?
Поліцаї (наступають на Луізу).
Фердінанд (станув перед нею, люто). Що вам тут треба? (Він одстібнув шпагу вкупі з піхвою і обороняється нею). Спробуй її торкнуть, хто не найняв судові на розбиття свій череп. (До президента). Пощадіть самі себе! Не доводьте мене до краю, батьку.
Президент (загрозливо до поліцаїв). Коли ви хочете їсти свій хліб, боягузи…
Поліцаї (знов наступають на Луізу).
Фердінанд. Бог і пекло! Я кажу — назад! Ще раз: пощадіть самі себе, батьку! Не доводьте мене до краю!
Президент (не володіє собою, до поліцаїв). Така ваша служба, падлюки?
Поліцаї (беруться моторніше).
Фердінанд. Коли без цього не можна (витяг шпагу і поранив кількох поліцаїв), то прости мені, справедливосте!
Президент (гнівно). Я спробую, чи мене торк-
54
