Президент. Кепська справа.
Вурм. Як я й боявся, шановний пане. Насильство тільки озлоблює мрійника, але не може його переконати.
Президент. Я дуже покладався на цей спосіб. Я міркував так: коли зганьбити дівчину, то він, як офіцер, мусить зректися її.
Вурм. Прекрасно. Але треба ж було таки зганьбити її!
Президент. Проте, коли я тепер спокійно обмірковую все — надаремне я дав себе залякати. Він усе одно не насмів би здійснити цю загрозу.
Вурм. Не треба так думати. Для розпаленої пристрасті немає меж. Вона здатна на неймовірне глупство. Ви сказали, що пан майор завжди був незадоволений з вашого урядування. Я цьому вірю. Принципи, які він виніс з академії, здаються мені неправильними. Нащо ті фантастичні мрії про великодушність і особисту шляхетність отут при дворі, де найпотрібніше уміння в слушний час, у спритний спосіб бути то малим, то великим. Він занадто молодий і палкий, шоб уподобати повільну, криву путь інтриг,
56
