Луіза (сіла страшно стурбована). Що я маю писати? Кому писати?
Вурм. До ката вашого отця.
Луіза. А! Ти вмієш напинати душу на диби! (Схопила перо).
Вурм (диктує). Шановний пане!
Луіза (пише. Рука тремтить).
Вурм...„Уже три довгі-довгі дні минули... минули, а ми з вами не бачились“.
Луіза (кинула перо геть). До кого лист?
Вурм. До ката вашого отця.
Луіза. О боже!
Вурм...„Отже, будьте біля майора... біля майора, який мене стереже цілий день, як аргус[1].
Луіза (схопилась). Мерзота! Нечувана мерзота! До кого цей лист?
Вурм. До ката вашого батька.
Луіза (ламаючи руки, ходить взад і вперед). Нi. Hi. Ні. Це тиранія, о, небо. Карай людей по людському, коли вони переступають закони, але пощо затискати мене між ці дві жахливі безодні. Пощо гойдати мене між смертю й соромом! Пощо садовити мені цього кровопийчого диявола на шию! Робіть що хочете. Я цього не напишу!
Вурм (хапається за капелюх). Як вам завгодно, мадмуазель. Це вповні у вашій уподобі.
Луіза. У моїй уподобі, ви кажете? У вподобі? Іди, варваре. Завісь засудженого над безоднею пекла, прохай у нього щось, і спитай, чи це в його вподобі. О, ти добре знаєш, що зв'язки кровні міцніші від кайданів. Тепер усе одно. Диктуйте мені. Я далі не думаю. Я піддаюсь пеклу, що мене обплутує. (Сідає вдруге).
Вурм...„Стереже цілий день, як аргус“... Написали?
Луіза. Далі! Далі!
Вурм...„Учора в нас у хаті був президент. Сміх було дивитись, як добрий майор старався за мою честь“.
74
- ↑ Аргус - у грецьких казках, дракон, що стеріг королівну.
