Так говорить Енгельс про тодішню німецьку літературу і зокрема про твір, з яким вступав у літературу Шіллер.
Що ж це була за література?
Найпомітнішим її явищем був рух, яскраво названий по-німецькому „штурм унд дранг“ — „буря й натиск“. Це був рух дрібнобуржуазної літературної молоді, спрямований проти огидної сучасності. Письменники Клінгер[1], Ленц, Фохт — представники різних верств дрібної буржуазії — у своїх творах намагались заперечити абсолютистську дійсність, кошмарну задуху й пригнічення, які панували по кутках Німеччини, пошматованої феодальними кордонами.
Страждаючи в умовах абсолютистської Німеччини, в якій роздріблена буржуазія не могла вчинити міцного опору „імперським князькам“, „штюрмери“ мріяли коли не про політичний, то про побутовий бунт, в якому сильна особа, індивідуалістичний характер, руйнувала б ненависне рабське оточення (тематику і дієвих осіб ці письменники брали здебільшого з побуту німецького бюргерства). Ідеї цих дрібнобуржуазних бунтарів вплинули і на Гете: у „Стражданнях молодого Вертера“
- ↑ Назва його драми — „Буря й натиск“ — дала назву всьому напрямкові.
