Сторінка:Шухевич С. Гіркий то сміх (1930).djvu/115

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

ших командантів, тоді помаленьки підносилися і удавали, що з цілою натугою валять в замерзлу землю. Як тільки командант забрався, сідали собі, курили і балакали.

Вже по всіх відтинках понищено траверзи, тільки ще в четвертій сотні вони сторчали.

— Мій коханий, я тебе потягну до строгої відповідальности. До тижня не мас бути тут ні одної траверзи — говорив майор Ґасер до Боровича.

А вояки дальше цюкали на тім самім місці.

— Слухай Борович! Завтра приходить до нас на перегляд сам шеф ґенерального штабу з корпусної команди. Твої траверзи навіть не рушені. До завтра має бути все готове — телєфонував в кілька днів пізніше майор Ґасер.

— Шеф ґенерального штабу, це мудра людина. Він позволить собі все витолкувати — говорив Борович.

— Ти мені не мили очей, тільки роби те, що тобі наказую — кричав майор.

Борович не видав ніякого нового наказу. Російські ґранати стріляли доволі густо. В такий небезпечний момент від команди куріня ніхто не відважився появитися в закопах.

Вже другого дня прийшов на відтинок сотні шеф ґенерального штабу. З ним ішов також майор Ґасер. Нараз цей останній побачив, що траверзи на цілім відтинку сотні залишені. Півголосом сказав до Боровича:

— Траверзи ще стоять. Я вас научу, як треба виконувати накази. Завтра до звіту.

На своє лихо Ґасер був так поденервований, що не міг панувати над своїм голосом. Його слова почув також шеф штабу.

— Ось бачите, так має виглядати позиція, а не так як там, де поусувано всі траверзи. Тут воякові не пошкодить флянковий, гарматній вогонь, тут він чує себе безпечніше. Пане поручнику, ви зовсім добре зробили, що їх не усунули. Не кожний наказ треба надто точно виконувати — сказав шеф штабу.