Цю сторінку схвалено
натхорили стільки, що в повітрю завислаб сокира — говорив цуґсфірер Лагодяк до низького і грубого Івана Бучми.
— Ет, говоріть своє. Якби не я, то майор бувби ще зо дві години посидів, ще може робивби яку ревізію, чи є всі резервові порції консервів. І що тоді булоби. Знаєте добре, що ми вже всі поїли. А так заткав ніс і чим скоріш утікав — виправдувався Бучма.
Лагодяк відхилив двері і до землянки ввійшла струя свіжого повітря.
— Не знати, чи майор має воші? — запитав Чинило.
— Певно, що має. От і наш Борович має такі господарські, то чому майор не мавби їх мати — відловів Кониш.
Оба забралися знову нишпорити за вошами.
