Сторінка:Шухевич С. Гіркий то сміх (1930).djvu/166

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


хотів для вас добра, що хотів мира, що хотів, аби ви всі здорові і дужі повернули на свою родину.

„І тепер ті зрадники престола, зрадники вітчини хочуть вам приказувати, хочуть вас провадити в кровавий бій проти нас — таких самих вояків, як і ви.

„Товариші Солдати! Не пора давати водитися якимсь проклятим зрадникам, приблудам і пройдисвітам. Кидайте громадно оружжя, переходіть до нас і закінчім вже раз ту непотрібну, прокляту війну.

„Хай між нами запанує любов і братерство!

„Хай в нашій і вашій країні зацарює мир!“


Відозва була написана по російськи. Борович, як умів, переклав її на німецьке.

— Отже браво! — крикнув сотник Др. Фішер. — Зачинається кореспонденція. Між нашою командою дивізії і простими солдатами з того боку. Що за демократичний жест. Знаєш Борович, що війна зачинає бути дуже комічна. Дай мені знати, коли буде відповідь. Я прийду її послухати.

— Не тільки вам, пане сотнику, але всім нашим сотенним командантам з полку подам це до відома, аби прийшли читати, що відпише та друга сторона — сказав на прощання Борович.

Сотник Др. Фішер відійшов. Це був вже старший, поважний старшина загального ополчення. Він мав до шістьдесятки літ, але з початком війни добровільно зголосився до фронту і не покидав його до тої хвилини. Він був укінченим правником і правним дорадником якоїсь великої фінансосої інституції у Відні. Визначався свобідним гумором, великим обсерваційним талантом і бистрим умом.

Фрайтер Стратійчук і ще двох вояків забрали ручні ґранати, жердку, шнурок і відозву і зникли в передпіллю.

На другий день далеко, ген аж перед ворожими дротяними засіками, вигойдувався на високій жердці великий аркуш білого паперу.