Перейти до вмісту

Сторінка:Шухевич С. Гіркий то сміх (1930).djvu/49

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Ґенерал подивився питаючо на полковника Зайдлєра, а цей докинув:

— Спеціяльно ця сотня може остати так, як вона тепер є. Я мав нагоду бачити, що це дуже гарні і дуже відважні люди — сказав полковник.

— То дай приказ на фронт, що цеї сотні не сміє ніхто розділювати. Має остати ціла — закінчив ґенерал і попрощався.

Слово ґенерала сталося ділом. Сотні ополченців не розділювано аж до кінця війни.