дали свого величного ефекту в російській літератур і давши письменників і літературні зразки світового значення. Але-ж великі обрії, що відкрилися для буржуазної економіки й техніки на Заході, були, звісно, далеко сприятливішим ґрунтом. Цим і пояснюється, як ми вже сказали, поява саме на Заході великих творців, яких даремно тепер закликають на допомогу собі вороги пролетарської революції й зокрема пролетарського письменства.
До кого ближче геніяльні письменники заходу часів Sturm und Drang — періоду: до теперішньої західньої буржуазії, до наших українських буржуазних і дрібно-буржуазних ідеологів чи пролетаріяту особливо до радянського пролетаріяту?
Дарма, що ці творці є представниками буржуазії, але всім своїм творчим патосом, великими пристрастями, сміливістю шукань, революційною активністю, всіма тими рисами, що відбивають прогресивний рух буржуазії, вони ближче до пролетаріяту, ніж до буржуазії, що перед загрозою пролетарської революції стала виключно консервативним чинником. Так, це не є парадокс. Тим-то пролетаріят може, абстрагуючи цих великих письменників від їх суто-буржуазного змісту, черпати чималою мірою формальні знання від цих передових представників буржуазної революційної думки. 3 цього погляду ми можемо
