Поляки зневірилися скоро, бо в обложних боях вони не були вправлені. По дводневній битві, 11. і 12. липня, в якій згинув по козацькім боці лицар Бурляй і преславний Морозенко, і в якій Поляки ставили розпучливий опір, Хмельницький рішив держати Збараж в облозі й примусити Поляків голодом і дрібними зачіпками до здачі. В ночі з 12. на 13. липня козаки висипали навколо Збаража висші вали й стали засипати Поляків стрілами і гарматними кулями. Поляки лишили перші вали й окопалися далі тіснійшим колом, щоби ставити успішнійший опір. 20. липня вступили Поляки в нові окопи. Тоді кинулися за ними козаки, висипали ще вищі вали майже над їх головами й почали пражити гарматами. Так стісняли Поляки свої окопи, козаки зараз сипали вищі, аж 6. серпня так притіснили Поляків, що ніодин з них не смів показати голови з нори. В польськім таборі почався лютий голод і кинулася хороба. Видно було, що Поляки довго вже не встояться в такому пеклі і держаться тільки завдяки тому, що мали надію на поміч, яку мав привести їм король.
Король Ян Казимир вже давно вирушив з Варшави і з початком червня прийшов з військом до Галичини. Тут він розіслав письма-універсали до селян, в яких зазивав, щоби ніхто не слухав Хмельницького й не прилучувався до нього. Крім цього видав універсал, яким скинув Хмельницького з гетьманства і на його місце настановив перекинчика Семена Забуського. Універсал був звернений до козацької старшини, якій обіцював помилування, коли вона відстане від Богдана. Шляхотське військо, з яким ішов король, не було ще здатне до бою і похід посувався поволи. До того йшли безнастанно дощі і всі дороги розмокли. Так король прийшов до села Миланович під Зборовом, станув там, стараючися добути вісток про Збараж. Та нічого певного не міг довідатися, бо від селян-Українців не почув ні разу точних інформацій про рухи козаків, а коли й чув, то такі, що тільки застрашували короля й військо. Взагалі кажучи, так селяне як і міщане стояли на услугах козацтва, доносили їм про всякі пляни Поляків. Навіть природні Поляки часто втікали з польського табору в козацький.
Не диво, що Хмельницький вже в кілька годин по приході короля під Зборів довідався про те, й лишивши військо під Збаражем „кінчати Поляків“, рушив з кіннотою і Татарами — разом коло 100.000 люда — на Зборів. В суботу 14. серпня Хмельницький отаборився в густім дубовім лісі
