Сторінка:Юрій Отрошенко. П'єси і переклади співаної поезії.djvu/183

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

Юрій Отрошенко

П'єси і переклади співаної поезії

Юрій Отрошеико

Арія Жермона

(з опери “Травіата"Д. Верді)

Ти покинув рідний край
І забув дитинства рай,
Джерело надій, утіх,
Світлих радощів земних.

Став мені немилим світ
І Провансу краєвид,
Я лишивсь у самоті,
Наче схимник в каятті.

Ну, а тут без каяття
Губиш ти своє життя,
У завзятті молодім
Ти забув свій рідний дім!

До благань моїх озвись
І додому повернись!
Альфреде мій, ходім удвох,
Мерщій ходім!

Скільки жити ще мені?
Може, це останні дні,
Що з тобою бачусь я,
Сину мій, любов моя!

Ждуть тебе ліси й поля,
Наше небо і земля,
Скрізь без тебе, сину мій,
Світ немилий і сумний...

Та я вірю прийде час
Ти повернешся до нас,
І в мені воскреснуть знов
І надія, і любов!

159

159