Цю сторінку схвалено
Усе, що я вподовж доріг
(музика Ю. Отрошенка, вірш Ф. Тютчева)
Усе, що я вподовж дорі́г
З надій, з коха́нь в собі збері́г,
Злило́сь миттє́во, в молитви́:
Пе́ре́живи́!..
Пе́ре́живи́!
На зворотньому шляху
(музика Ю. Отрошенка, вірш Ф. Тютчева)
Ще́мний ви́д і ще́мний ча́с —
Да́льній шля́х гука́ на на́с…
Ось, як привид із труни,
Мі́сяць звівсь і з-за туману
Освітив безмежний край…
Хай щастить — душі не край…
Ой, коли ж наста́в той ча́с,
Де живе́ вже все́ — без на́с,
Той же місяць — з глибини
Ди́ха в дзе́ркалі Леману[1]…
Дивний вид і дивний край —
Забувай — душі не край…
Да́льній шля́х — жде́ на нас,
Не́ суму́й, ще бу́де — ча́с…
Ди́вний ви́д, ди́вний кра́й —
Забува́й — душі не́ кра́й…
Да́льній шля́х — жде́ на на́с,
Не́ суму́й, ще бу́де — ча́с…
223
- ↑ Леман — Женевське озеро.
