Сторінка:Юрій Отрошенко. П'єси і переклади співаної поезії.djvu/286

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

Юрій Отрошенко

П'єси і переклади співаної поезії

П 'сси і переклади співаної поет

Не знаю, що - буде, аж серце - шаліє,
Хто - знає, хто - тямить, а чень,
Така - як полюбить, така - як зволіє,
Тоді - заспіваєш - пісень!
Хай - інші ховають, що їх вже - забуто,
А сльози - немов ручаї!
Ти їх - не приховуй, - хай стишиться смуток,
І очі - всміхнуться твої!
Рідніш - не бува, - у весняній розкоші,
Заквітчана і осяйна,
Тобі - сповідаюсь, такий нехороший,
Яка ти хороша, - одна!
Ой, знову журба мені серце ґвалтує,
Здогадок - кружляють рої,
Всі радять мені, щоб - забув молоду я...
А як же - забути - її?!

Зимова дорога

(музика Г. Свіридова, вірш О. Пушкіна)

Крізь громади хмар навальних
Місяць стежку вибира,
На галявинах печальних
Не вщухає - світла - гра.
Шлях - за снігом - непомітний,
Трійка коників біжить,
Дзвоник, знай, - одноманітний,
Надокучливо бринить...
А ні - вогника!.. - Прикмети:
Глушина та сніг, - одні... -
Тільки - дзвін, верстви, замети
Та - пітьма - вдалечині... -

254

254