Сторінка:Юрій Отрошенко. П'єси і переклади співаної поезії.djvu/294

Матеріал з Вікіджерел
Сталася проблема з вичиткою цієї сторінки

Юрій Отрошенко

П'єси і переклади співаної поезії

П 'сси і переклади співаної поезії

Не ваша я і ви іще не мій

(музика М. Таривердієва, вірш М. Цвєтаєвої)

Не ваша я і ви іще не мій,
І мучусь я із того і радію,
Що я із вами - на землі одній
І що на щастя - маю ще надію.
Не ваша я і можу бути ще
Такою, як бувають - тільки діти,
Й не прагнути в обійми, як натще,
І, хвилею, щораз, - не червоніти.
Я дякую, що саме ви такий,
Що ви мене, незайману ще вами,
Жалієте... За мрій - несупокій,
За те, що і... не висловить словами...
За всі - не зустрічі, що все - самій
Мені: коли й - журюсь, коли й - радію...
Що я - не ваша ще, що ви - не мій,
Але на щастя - маю ще надію.

Не люблю тебе

(музика Ф. Тості)

Чи пам'ятаєш день,
коли мені - із'явилась,
Коли надію ти мені дала,
Я твої ласки - сприймав, як милість,
Для серця ти - відрадою була.
Навіщо мріяв я тоді про щастя,
Тобою марив у юрмі надій,
Коли до ніг твоїх жадав припасти -
Чи міг я знати - про льод -
в душі твоїй?!
Коли б я знати міг!

262

262