Сторінка:Юрій Отрошенко. П'єси і переклади співаної поезії.djvu/337

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Юрій Отрошенко

П'єси і переклади співаної поезії

Юрій Отрошенко

Літо пройшло - як не було!
Де ж тй, свята
моя любов?! - Мета?!
Де - мій ідеал?! - Світ - надій!
Ти - прощавай, весняне зело!
Йде - зима:
марнот, турбот, хурделиць - рій!
Все, що - чарувало,
Геть, - життя - забрало!
Доле моя!.. - Сйл не стає!
Щастя моє!..
Де ж воно - є?!
Щастя - моє...
Літо пройшло. Жовтий лист упав.
Краса і смерть торкнулися душі...

Двійник

(музика Ф. Шуберта, вірш Г. Гейне)

Місто вже спить. На вулицях - тихо.
А ось і будинок, де жила - вона.
Отут, як вйхор, - накинулось лйхо,
Лишйлись на згадку - вікна ці і стіна.
Та хтось там — стоїть і дивиться пильно
Й ламає руки - з відчаю, в журбі!
Жахлйво!.. - Той зір, божевільний,
То... - мій відбиток! - То - я, не в собі!..
Двійник мій дйвний, - супутник і спільник,
Навіщо - нагадав, ізнов,
Мені - минулих днів - всесйльне
Кохання!..
І - життя її,
І - любов!..

305

305