анархіста Девіса Бренді. Від 12 год. 40 хв. до 1 год. — легкий джаз-банд для сніданку…“ і т. д. в такому самому дусі.
О 10 г. 35 хв. коло детекторного приймача сиділи: містер Генрі-Джорд Фінтіфакс у чорнім сурдуті з обома золотими щелепами і з лисиною, що блищала, як дзеркало; його дочка з пласким бюстом і величезними руками й ногами; три дами з „Асоціяції кокоток-християнок“; особистий секретар Фінтіфакса з значком товариства „Жадного живого неґра“ на череві, а також голова двох протилежних ворожих організацій. Одна організація звалася: „Америка для американців“, а друга, — навпаки: „Китай теж для американців“… Пройшли перші номери радіо-програми…
За хвилину до початку страти з гучномовця почувся голос:
— „Галло, галло! Говорить радіостанція „Сміт, Смайл, Сток і Ко“. Увага! Зараз послухаєте трансляцію страти відомого злочинця Девіса Бренді… Нервових дам просимо не забути, що найкращі препарати брому виробляється на фабриці Свінкінсон і Син, Ріверсайд Стріт, 61!… Слухайте, як умиратиме Девіс Бренді. Ви будете чути кожний звук. Девіса Бренді вже ведуть до крісла. Слухайте!“
З приймача почувся спочатку рівний шум, наче десь далеко йшов дощ, потім численні кроки на асфальті.
