— „Виконано“.
І тут таки — за скільки часу виконано. Найбільше — за 4 хвилини, найменше — 11 секунд.
І, — головне, — жадного „невиконаного“!
Він з пересердя плюнув і пройшовся з кутка в куток.
— Ка-зна-що! — промимрив він. Та хіба тут можна працювати! Та що це за установа — за 11 секунд довідка! Та це хоч візьми та вішайся. Та це ж глузування з чесного робітника…
Бачить, біля машинки, що зветься „замом„ — клавіші й альфабет.
Сів і вистукав по літерах:
— Що все це значить? — і покрутив ручку.
З машинки, як з „Морзе“, поповзла стрічка.
— „Цілковита раціоналізація. Конвеєрна система Механізація канцелярської праці й рахівництва… Одна машинка стає за шість звичайних ледарів, що одержують разом таке утримання, що можна одягти 15 безпритульних“!
— Годі! — кричить він. Хоч ви й автомат, але не дозволю ображати чесних радслужбовців!
Дивиться він далі — по стінах гасла:
— „Ніяких засідань“.
— „Ніяких комісій…“
— „Геть підкомісії…“
— „Анкети до музеїв…“
— Як? — заревів він. До музеїв анкети! Ніяких комісій!!! Ніяких діловодів, рахівників, статистиків, помзавів, замзавів, особистих секретарів!!!
