живими людьми і їх родами, що для розвитку свідомости має перворядне значіння.
Незвичайно цінні булиб спомини українських жінок, переняті національним патріотизмом. У инших народів є ціла література жіночих споминів. У нас до цеї пори ні одна Українка не написала мемуарів хоч багато жінок брало й бере живу участь в публичній праці.
Незвичайно важні булиб мемуари з життя чужих кольоністів на Україні або взагалі чужинців, які зукраїнізувалися і брали участь в будові української армії й держави.
На вагу золота підуть колись мемуари архіваріюсів, у яких булиб описані старі архіви, музеї, бібліотеки й старі друки та рукописі з особливим узглядненням українських. Бо багато їх пропаде в цій війні.
Шедевром мемуарної літератури булиб мемуари молоденьких людей (нпр. ґімназистів), відповідно кермовані старшими. В кождій редакції такі автори все одержать щиру пораду, що і як писати.
Велику заслугу коло розвитку нашої мемуарної літератури поклавби цей, хто спонукавби простого але розумного селянина чи робітника до написання мемуарів. Таким авторам треба крім цеї книжечки дати наперед перечитати бодай оден том порядних споминів з чужої літератури, по можности спомини робітника (в російських перекладах; є й добрі оріґінальні спомини, нпр. князя
