загальний фронт; 2) »не пропускати більше без згоди верховного головнокомандуючого (московського) ніяких військових частин на Дон, Урал та інші місця«; 3) »помагати революційним (московським) військам« проти місцевих влад; 4) припинити всі свої спроби розброїти совітські полки і робочу (большевицьку) »червону ґвардію« на Україні та повернути негайно зброю тим, у кого її відібрали«. Чи є тут якийсь захист інтересів українського трудового народу? Ні! Все це захист інтересів московської совітської держави. Большевицький комісар Сталін в »Листі до Українців запілля й фронту« з 25-го грудня р. 1917 так пояснив причини ультимату:
„Конфлікт почався з наказів Ґенерального Секретаря Петлюри по фронту, які викликали загрозу повної дезорґанізації фронту“, бо „Петлюра став скликати своїми наказами на Україну всі українські частини армії й фльоти“. „Конфлікт, початий наказами Петлюри, загострено політикою Ґенерального Секретаріяту (Української Центральної) Ради, який почав роззброєння совітів України. Відділи Ґенерального Секретаріяту напали в ночі у Києві (!) на совітські війська і роззброїли їх“… „Конфлікт дійшов до найвищого ступня, коли Ґенеральний Секретаріят цілком відмовився пропускати революційні (большевицькі) відділи проти Калєдіна“ (місцевого донського уряду)6.
Окрім того в телєґрамі з 30-го грудня до Ґенерального Секретаря Порша, Сталін додав ще одну причину конфлікту, а саме, що »Українська Центральна Рада зверху прилучає до себе все нові й нові ґубернії, не питаючи про це населення тих ґуберній, чи хотять вони увійти в склад України«.7 Котраж із наведених причин конфлікту є захистом інтересів українського трудового народу? Ніяка. Всі подані причини є захистом інтересів не українського народу, а московської совітської держави. В аґітації серед несвідомих людей большевики виставляли проти
