Ці матеріяли ми ділимо на три части: 1) На ті, що показують нам мету, задля якої йшла большевицька Москва війною проти України; 2) На ті, котрі представляють нам способи большевицької війни і окупації і 3) На ті матеріяли, котрі показують настрій українського населення проти московського большевицького наступу. Для загального розуміння історичних подій треба всетаки мати перед очима історію української революції, видану Видавництвом „Самоосвіта” у Львові.
Про головну мету московського походу на Україну можна було почути вже в перших днях совітської влади в Росії від одного з чільних учасників того походу Антонова, який був головним командантом московської совітської армії проти України. Він заявляє отверто:
„Треба було забезпечити звязок Петрограду з промисловими і хлібними районами, треба поширювати совітську владу на всю територію країни”…14
Перед виконавцями цього завдання виникла зараз же справа України, яка в їх очах ще зоставалася ні чим іншим, як все тим же хлібородним, вугляним та багатим сіллю і хлібом »юґом« Росії.
За кожним кроком наступу московських військ на Україну слідила пильно ціла Московщина. Вона відгукалася на кожний успіх московських полків. Воєнні успіхи тут розумів кожний як здобуття для Московщини хліба й інших харчів та ву-
