гілля з України — безплатно. Про хліб України, як про мету війни проти України, говорив отверто командант большевицької армії Антонов з другим командантом московської большевицької армії Муравйовом:
„Ми будемо старатися витягнути з Полтавщини хліб для голодуючих центральних ґуберній півночі і для фронту“…15
Ніщо не спиняло його від »витягання« хліба з Полтавщини, хоч сам він признає, що »харчеве положення самого Харкова було дуже тяжке«. Для нього було важне дістати хліб для московської півночі. Про це він говорить зовсім безстидно:
„Особливе значіння мала робота для викачування хліба з Катеринославщини. Негайно по установленні совітської влади в Катеринославщині туди виїхав з Петротраду тов. Серґо (Орджонікідзе)… Харчева робота закипіла на Катеринославщині. Для її ліпшого переведення спроваджено працівників з Москви і Петрограду. Зажадали окремих охоронних відділів для забезпечення харчевих валок у дорозі“…16
Уже з того видно, що треба було в українського селянства відбирати хліб силою, коли на це спроваджувано аж окремі відділи. Такто поводилося наше село з московськими совітами і їх післанцями на Україні, — хоч большевицькі аґенти тепер говорять, що то сам наш нарід установляв над собою большевицьку московську диктатуру. Про те, що та влада опиралася лише на московських баґнетах, говорить отверто Антонов у своїй телєґрамі до Серґо, який тоді вже приїхав до Катеринослава:
„Ви мусите негайно назначити представників для харківської та полтавської ґуберній, котрі бралиби хліб з ґуберній по певному пляну… опираючись на узброєну силу, спеціяльно приділену з фронту, з Петербурга і Москви“17.
