єш, котре може тебе вмудрити на спасення вірою в Христа Ісуса. Всяке писання богодухновенне і користне до науки, до докору, до направи, до наказу по правді, щоб звершений був Божий чоловік, до всякого доброго діла готовий“ (II. до Тимотея 3, 15–17). Ці слова ап. Павла відносяться також до всіх віруючих у Христа. Наша віра в Христа-Спасителя має такою бути, „як рече Писання“, себто як учить Біблія. Святе Писання не лише не шкодить людям, але є „користне до науки“ і може кожнього „вмудрити на спасення вірою в Христа Ісуса“. Читаючи книги святого Писання, люди пізнають волю Божу, набираються мудрости і переконуються, котра віра є правдива, а котра ні, хто проповідує Слово Боже по правді, а хто ні.
Від самого початку христіянства знайшлося багато таких лжеучителів, що по словам апостола Павла „хочуть перевернути благовістє Христове“, себто таких, котрі не проповідують так, як стоїть написано у святім Писанні, але навчають нарід так, як їм самим подобається. Томуто апостол Павло дуже остерігає віруючих перед фальшівниками слова Божого. „Та, колиб ми, пише він, або ангел з неба проповідував вам більш того, що ми проповідували вам, нехай буде анатема“ — проклятий (До Галат 1, 8). Під покривкою Слова Божого не вільно проповідувати своєї науки, своїх догматів. Через це впроваджується людей у великий блуд.
Справді мудро поступили мешканці міста Вериї, коли апостол Павло разом з учеником своїм Силою прийшов до них і зачав їм пропові-
