із ґeoґрафічного боку. Ацтекські мапи, мальовані на тканинах із волокна, улегчували йому значно його наміри. З Мехіка вийшов цїлий ряд експедицій, від проводом по части самого Кортеца, по части під проводом його підвладних. Наводимо сю часть історії відкритя центральної і північної Америки для звязи, цїлком не вважаючи на се, що резиґнуємо з сінхронїстичного представлення річи.
Насамперед виринуло бажаннє, знайти ту водну дорогу через середину Америки, якої шукав надармо Колюмб. В тій цїли вислано Крістоваля Д' Олїда і Гуртадо Де Мендоца, але вони вернули з Нікараґуи і Гондурасу з тою немилою відомостю, що така дорога якої вони шукали, не істнує. Для того Кортец звернув ся на північ, і в рр. 1523 i 1524 розслїджено докладно береги обох океанів, але цїли не осягнено. Отже ту надїю мусїли закинути, але тим живійше взяв ся намісник до дальшої працї пізнання центра Нової Еспанїї і там зміцнити своє панованнє. Альварадо опанував майську державу Ґуатемаля, яка щойно від 1500 р. стояла в дуже слабих звязках із Мехіком, і дійшов аж до нинішньої републики Сан Сальвадор. Місто тої самої назви заложено 1525 р. На беріг Гондураса вислано Д' Олїда, але він стояв по сторонї старого інтриґанта Веляскеца, як незабаром показало ся, і його віддав на смерть катам шурин ґубернатора Франсіско Де ляс Казас. Кортец, подражнений заведеними надїями, вибрав ся сам у жовтнї 1524 р. до Гондурас і перебоєм перейшов через ворожі орди, а опісля через неприступні багна; та дорога завела його в кінцї на караібський беріг і уможливила їзду морем до Вера Круц. Опісля настала павза в експльорацийній діяльности, бо Кортец уважав відповідним станути на цїсарськім дворі, довідавши ся, що на нього заставлювано сїти в Мадридї і Га-
