з 12 ст. зроблений під впливом оріґінальної звістки якогось Торкеля (Thorkel), мусимо вважати за головне жерело; з нього можна брати матеріял певнїйше, як з описів, що походять із другої та третьої руки.
Звичайне оповіданнє про се таке. В вісїмдесятих роках 10 ст. плив Бярні (Biarni) з Ісляндії до Ґренляндії, але збив ся зі звичайної дороги, а при тій нагодї відкрив нові краї, які опісля названо: „Helleland“ (край плоских скал), „Markland“ (лїсистий край), „Winland“ (край вина); Арі Марсон додав іще до сего „Hvitramamaland“ (край білих мужів). Ті відкритя, що носять на собі цїху припадку, спонукали Лєйфа, сина Еріка та спадкоємця його підприємчивої вдачі, що вислав там експедицію навмисне в цїли заселення, і йому вдало ся віднайти дїйсно сей Вінлянд та заснувати там кольонїю. Таке звичайне оповіданнє, в котрім грає ролю також Нїмець Тіркер (Tyrker) або Дітріх (Dietrich); він мав звернути увагу на дике вино, яке там росло буйно, Норманам, необзнайомленим із сею ростиною, та показати їм, як обходити ся з виноградом. Дослїди Шторма, з якими згоджує ся теж Американець Рівс, обмежають ся меньшим числом дїйсних фактів. Коли Ерік об'їхав в рр. 982–984 західне побереже Ґренляндії та 986 р. зачав переводити намовлених переселенцїв в Ісляндії, Лєйф шукав просто дороги до Норвегії, і йому пощастило ся знайти її в 999 р. В старім краю приймив Христову віру та вернув назад до Ґренляндії; здаєть ся при тій нагодї відкрито справдї Вінлянд, бо східні вітри надавали кораблям такий напрям. Батько Еріка пробував йти за сином, однак не дійшов до цїли, бо плив занадто на полудне. Одначе та невдача спонукала Норманця Торфіна Карльсевна (Thorfinn Karlsevne), який що-йно прибув з Ісляндії до Ґренляндії, відкрити вже раз ту заслону, що ще закривала захід; коли в кінцї відшукав
