Сторінка:Ґі де Мопасан. Горля (1908).pdf/32

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 28 —

місци походженє і обяви сего незвичайного божевіля і предложити цїсарю способи, які будуть найвідповіднїйші, щоб опритомнити збожеволїле населенє“.

Ах! ах! я пригадую собі, пригадую гарний бразилїйский корабель з трома щоглами, що попри мої вікна поплив по Сенї 8 мая! Він менї видав ся був такий гарний, такий біленький, веселий! А на нїм був дух, йшов з відти, де народилось його поколїнє! І він мене бачив! Він бачив моє помешканє, також біле; і він скочив з корабля на беріг. О, мій Боже!

Тепер я знаю, вгадую. Панованє людий скінчилось. Прийшов він, той, котрого боялись давні наївні народи, той, кого закликали налякані сьвященики, кого викликали чародїї темними ночами, а він їм одначе нїколи не з'являв ся; той кому перечутя ріжних учителів сьвіта надавали то монструальну, то ґраціозну форму ґномів, духів, ґенїїв, чарівниць, домовиків. Після простих видумок, що походили з примітивного страху, люде проникливійші стали його відчувати виразнїйше. Месмер відгадав його, і вже від десятьох лїт лїкарі відкрили докладно його природу і силу, заким він ще їх сам навістив. Вони стали воювати тим оружєм нового Духа, панованєм таємничої волї над поневоленою людською душею. Вони називали се магнетизмом, гіпнотизмом, суґґестією, чи я знаю як? Я бачив, як вони грались наче нерозумні дїти з сею страшною силою! Горе нам! Горе людям! Він прийшов… той… той… як бо він називаеть ся… той… здаєть ся, що він менї каже своє імя, а я не чую… так… він каже… Слухаю… не розумію… повтори… Горля… я чув… Горля… се він… Горля… се він прийшов!