Сторінка:20-40-ві роки в українській літературі (1922).djvu/149

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


Що-ж найшла? — Мертвець лежить —
 В головах у тіла
Свічка воскова горить —
 Дівка обімліла!
Перед мертвим на столі
 Образ — Божа Мати…
Страшно в хаті буть самій,
 Страшно кидать хати!
В полі вітер все свистить…
Дівка блідная стоїть —
 Богу помолилась.
Страшно підійти к столу.
Перед припічком в углу
 Тихо прислонилась.

Вітер стихнув, все мовчить:
 Буря утихає;
Свічка тілько що блищить
 Свічка догоряє.
Темно в полі; в хутірку
 Змовкло, заніміло;
Сумно в хаті… цс!.. в кутку
 Щось залопотіло —
Мов-би вітер зашумів.
Глядь — із покутя злетів
 Голубок біленький:
Крилечками замахав,
Дівчині на груди пав,
 Пригорнувсь легенько.

Змовкло вп'ять усе кругом…
 Блідная Маруся
Глядь — під білим полотном
 Мертвий повернувся…

— 77 —