Сторінка:20-40-ві роки в українській літературі (1922).djvu/60

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

IV. Ол. Кониський.

Першим печатним писанням Гулака був „Пан та Собака“, котрий зразу поставив його високо, яко письменника-мислівця. Навряд хто не читав у нас і не знає „Пана та Собаку“? „Рябком“ поет показав гарно намальовану картину того безправ'я, в якому находилися крепаки; тих утисків, які вони терпіли від панів; того самоволля, яке пани чинили над людьми! То стояв перед читателем не Рябко, не собака, — а увесь обернутий в крепацтво український народ! То не Рябко піклується всю ніч, не знаючи спочинку, — то безталанні крепаки; то не Рябко кричить під батогами панських наймитів, то не Рябка періщать пугою, то не з Рябка летить клоччя шерсти, — то крик, гук, стогнання і сльози крепаків од панів, і народа огулом від урядників і старшини! Що-ж робити було в той час крепакам? народові зубоженому, обезсиленому? Хіба те саме, що й Рябкові — жалітись, але не на панів, а на „добрих людей“. Цими словами поет сказав усе — і причину народнього безправ'я і тяжку долю народню! Як художник — поет намалював гарними віршами побит цілого краю, зрабованого крепацтвом.

V. Ф. Пискунов.

Пан П. П. Артемовський-Гулак і один із перших українських писателів по часу, і перший послідовець І. П. Котляревського, тілько далеко дотепніший, як Котляревський, а проте земляки наські більше знають Котляревського і про Котляревського, ніж про шановного поету того славетного трояка писателів, що заснували на Укра-

— 60 —