Сторінка:20-40-ві роки в українській літературі (1922).djvu/61

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено


На підставі цього виясніть, яке значіння надавав у 1818 р. Гулак-Артемовський своїй байці? В чому її громадське значіння у звязку з тодішнею епохою і з тодішнім станом літератури в Росії?

6. Підкресліть особливості мови в байці і порівняйте цю мову з мовою „Енеїди“.


2. Пан.

Якийсь десь пан ясновельможний,
І гордий, і заможний,
(А може був то й лях),
Як раз утрапив на свій шлях
 У пекло, до Плутона[1].
Не вспів одважить ще й поклона,
 Як тут спитав його Еак:[2]
— „Ну, на тім світі, що ти, як:
 Чим був ти, де родився?
 Як жив і чим живився?
 Ти перед нами не гріши.
 Кажи лиш правду, не бреши!“
 Пан глянув: перед ним мужик!
А пан наш не привик,
 Щоб так мужик з ним об'яснявся.
— „Я із польськего єстем паньства,“
Вельможний зизом відпові́дав:
— „До півдня спав, до півночі обідав.
 Був властним паном на Волині“.

— 31 —
  1. Плутон, по античній мітології, бог пекла.
  2. Еак — син Зевса; після смерти став одним із трьох суддів підземного царства.