Перейти до вмісту

Сторінка:20-40-ві роки в українській літературі (1922).djvu/62

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

котляревщина[1], негодними для української народньої поезії ямбами[2], котрих накидав багато Котляревський в свою чудасійну „Енеїду“, що так довго потішала наше панство небувалими українськими троянами.

Примітки. I. 1) Взято з статті М. Костомарова (Іеремії Галки): „Обзоръ сочиненій, писанныхъ на малороссійскомъ языкѣ“ — „Молодыкъ на 1844 годъ, украинскій литературный сборникъ, издаваемый И. Бецкимъ»“, Харьків, 1843, стор. 166.

2) З книги Костомарова „Литературное наслѣдіе“ (автобіографія), СПБ. 1890.

II. Витяг з статті Ол. Котляревського, що писав під псевдонімом — „Скубент Чуприна“. (стаття 1856 р.): „По поводу сочиненія г. Данилевскаго объ Основьяненкѣ“. „Сочиненія А. А. Котляревскаго“, СПБ. 1893, т. I, с. 16—17.

III. Витяг з статті П. Куліша — „Обзоръ украинской словесности. III. Артемовскій-Гулакъ“. „Основа“. 1861, кн. III, стор. 112—113.

IV. Витяг з статті Ол. Кониського — „Відчити з історії русько-українського письменства XIX віку. II. Петро Артемовський-Гулак“ — журн. „Світ“ 1882 року, ч. 14, стор. 240.

V. З „Переднього слова“ до „Кобзаря П. П. Артемовського-Гулака“ — Київ 1877, стор. 3—4.

 

 

ЗАГАЛЬНІ ЗАВДАННЯ. I. З'ясувати еволюцію соціяльно-політичних і національних поглядів Гулака-Артемовського на підставі наведених вище матеріялів.

 
— 62 —
  1. Котляревщина — тут автор має на увазі невдале наслідування Котляревського в 20-х роках XIX ст. з збільшенням грубо-гумористичного елементу.
  2. Тут автор має на увазі ямбичний склад (тоб-то двохскладову стопу з наголосом на другому складі: Е-не́й |був па́ |ру-бо́к |мо-то́рний…), який, на думку ще Куліша, не був властивий українській народній поезії