Перейти до вмісту

Сторінка:20-40-ві роки в українській літературі (1922).djvu/68

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

їнського слова, ви даєте мені сміливість турбувати вас своїм проханням.

Працюючи більше як п'ять років над збіранням різних пам'яток мови спільної для нас батьківщини і народнього побуту земляків, я, скільки дозволяв мені час при праці на службі, надавав зібраному запасові лад і по змозі бажав знайомити прихильників української мови з переказами й повір'ями українців, убіраючи їх у свіжі форми поезії. Ось плоди моєї праці:

I. Зібрання народніх українських прислів'їв і приказок, всього по-над тисячу. Надано їм алфавітного ладу.

II. Баєчки на українській мові, в кількості 250. З них по-над 200 оригінальних, инші — наслідування Красицькому [1].

III. Народні українські пісні (ще ніде не видані або варіянти виданих), коло 150.

IV. Словарь української мови, з покажчиком пнів слів, — літери А, Б, В, Г.

V. Власні вірші на українській мові (думка неправдива, ніби мова українська придатна тільки для вислову смішного й брутального). Тут:

1) балад 12; 2) дум 12 (сюжети — перекази, повір'я та ин. українські); 3) переклад семи кримських сонетів Ад. Міцкевича [2]; 4) пісень 20; 5) різне — 26 п'єс, де-які перекладено з Міцкевича.

 
— 70 —
  1. Гнат Красицький (1735—1801) — відомий польський байкар, що з його користав, як ми бачили, і Гулак-Артемовський.
  2. Адам Міцкевич (1798—1855) — славний польський поет-романтик, що великий вплив справив і на українських письменників першої половини XIX ст. Найвідоміші його твори: Dziady (так на Литві звалося свято померлих), Konrad Wallenrod, Pan Tadeusz, а також сила ліричних творів.