Сторінка:20-40-ві роки в українській літературі (1922).djvu/82

Із живої душі не ласкається;
 Тільки ластівки три,
 З-під сідої гори,
Пригортаються: першая ластівка —
 Мати рідна рида;
 А другая — сестра;
Третя ластівка — жінка покійного.
 Де матуся рида,
 Там кровава ріка
Протікає до моря глибокого;
 Де рідненька сестра,
 То вже річка пройшла
І просохла, не влившися до́ моря;
 А де жінка була —
 І росиці нема
І зав'яла трава край покійного.

 

---

 

БАЙКИ.

 

3. Багатий, бідний.

 

У Прокопа обід, у Прокопа христини.
У Прокопа бенкет, весілля, іменини:
Зате-ж у Прокопа куми і побратими.
 І всякий Прокопові сват,
 І всякий Прокопові брат.
 За Прокопа усякий рад
 І в воду, і в огонь скакать!…
 Аж глядь —
У Прокопа пожар, все в Прокопа згоріло,

— 84 —