Цю сторінку схвалено
8. Суд.
Петро у Хведора кобили позичав
І, їдучи у ліс, заїхав до Одарки,
Шинкарки.
Та, грішний, після чарки
Кобилі хвіст при рипиці ввірвав
(В Петра віжок нечистий мав);
А Хведір на Петра у суд позов подав:
Суддя товстів — Петрів Капшук худав.
А далі діло так рішили:
„Понеже оний Петр у Хведора взайми
Не брав безхвостої кобили.
То ми
Реченному Петрові присудили:
Кобилу ту йому держать.
А виросте їй хвіст — хазяїну віддать.“
За Хведорове, бачиш, жито
Та Хведора-ж і бито!
9. Крила у Вітряка́.
Раз Крила в Вітряка гуділи й горготали.
Що все село вони насущним годували:
А камінь, п'ятірня і колесо.. мовчали.
Приказують, що хто мовчить —
Той двох навчить.
10. Рябко́ й Зюзько́.
Питав Рябко Зюзька: „в хоромах ти живеш. —
Чого-ж на ретязі я бідний пропадаю?“
— 87 —
