Перейти до вмісту

Сторінка:20-40-ві роки в українській літературі (1922).djvu/86

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Зюзько сказав: „ти — все хазяйство стережеш;
 Я — Паню забавляю“.

 
 

Парася по садку гуляла,
З Троянди квіточку зірвала —
Та шпильку в рученьку загнала!
А чом її не вчила мати
 Троянди не займати:
В троянди єсть шпильки прокляті!

 

 
Якби Троянд шпильки не охраняли,

Охотники — з корінням-би порвали!…

 
 

 Якийсь панок, Москаль,
 Наняв Пранцуза[1] сина вчити.
І страх як дешево: Пранцуз той був — коваль!
 Що́ з паничем робити?
 Учить кувать! Кував, кував.
Взяв гроші за сім рік, і ніччю — драла дав.

 

 
 Журилась з паном пані, мати,

 Що син навчивсь — тілко кувати…
 „Волно́-ж вам коваля учителем наймати!“ —
 Не втерпів син, із кузні закричав.

 

 

ЗАВДАННЯ. 1. Які твори народньої поезії нагадує вірш „Чорноморець“? Пригадайте відпо-

— 88 —
  1. Замісць — Француза.