— „На счастье грех роптать“, Жужутка отвечает;
„Мой господин во мне души не чает
Живу в довольстве и добре,
И ем и пью на серебре;
Резвлюся с барином, а ежели устану,
Валяюсь по коврам и мягкому дивану.
Ты как живешь?“ — „Я —, отвечал Барбос,
Хвост плетью опустя и свой повеся нос:
„Живу по-прежнему: терплю и холод
И голод.
И, оберегаючи хозяйский дом,
Здесь под забором сплю и мокну под дождем.
А если невпопад залаю,
То и побои принимаю.
Да чем же ты, Жужу, в случа́й попал,
Безсилен бывши так и мал,
Меж тем как я из кожи рвусь напрасно?
Чем служишь ты?“ — „Чем служишь? вот прекрасно!“—
С насмешкой отвечал Жужу:
„На задних лапках я хожу“.
Как счастье многие находят
Лишь тем, что хорошо на задних лапках ходят.
6. Яке значіння в байках Боровиковського має перша частина — художнє оповідання? Проаналізуйте окремі дієві особи в байках, виясніть їхню психологію і вчинки.
7. Які думки підносить Боровиковський у наведених байках?
8. Мова у творах Боровиковського.
9. Особа Боровиковського на підставі біографичних матеріялів і художніх творів.
Загальний характер творчости Боровиковського. Боровиковський виступає перед нами
