Сторінка:HawrylyshynMaps.pdf/236

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

з Росією будуть побудовані на економічно-комерційних засадах, а не на політичній базі політичного альянсу. Уже в жовтні 1994 року після виборів Кучма подає до ВР досить серйозно підготовлений план економічних реформ. Однак олігархи, деякі з яких працюють у президентській адміністрації, гальмують і в деяких аспектах спотворюють реформи.

Найуспішнішим періодом Кучми було “золоте літо” 1996 року через три великі здобутки: ухвалення Конституції у липні, подолання інфляції та запровадження нової валюти — гривні. Введення гривні у вересні 1996 року відбулось в надзвичайно добре підготований спосіб, без завдання втрат підприємствам та людям — в основному, завдяки Вікторові Ющенку, на той час голові Національного Банку України.

ДЕМОКРАТИЧНА РЕГРЕСІЯ
(1999–2004 РОКИ)

На пораду, що йому треба “вичистити стайню” перед виборами 1999 року, Кучма щиро відповів мені, що зможе це зробити тільки після виборів. Він переміг не через свою популярність, а завдяки нестабільності опозиційної коаліції. Перших два роки президент і його адміністрація ведуть справи ще досить нормально, хоча вже з деякими проявами автократизму. Восени 1999 року впроваджується аграрна реформа, яка стала одним зі стимулів економічного відродження. Це відродження, однак, почалось у січні 2000 року з призначенням Віктора Ющенка на посаду прем'єр-міністра і Юлії Тимошенко — віце-прем'єром, відповідальним за енергетичний сектор. Ця двійка працює дуже ефективно. Юлія Тимошенко змушує виробників і дистриб'юторів електроенергії перейти з бартерних на монетарні трансакції і, відповідно, робити фінансові звіти й платити податки. Швидке зростання доходів до бюджету дозволило уряду сплатити заборгованість працівникам, пенсіонерам, що збільшило попит на товари і послуги, й після дев'ять років спаду ВВП починає зростати до 9 % на рік. Водночас уряд посилює працю в напрямі євроінтеграції.

Кучма вбачає в успіху Ющенка й Тимошенко для себе небезпеку, боїться, що вони стануть його політичними конкурентами. Без поважних на те причин, він розпускає уряд у квітні 2001 року, і прем'єром стає Віктор Янукович — особа з неясним минулим, але з іміджем “доброго господаря Донецька”