Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/12

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

8

Книга Буття 1, 2

і птаство, що літає над землею під небесною твердю“.

 21 І створив Бог риби великі, і всяку душу живу плазуючу, що її вода вироїла за їх родом, і всяку пташину крилату за родом її. І Бог побачив, що добре воно.

 22 І поблагословив їх Бог, кажучи: „Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте воду в морях, а птаство нехай розмножується на землі!“

 23 І був вечір, і був ранок, — день п'ятий.

 24 І сказав Бог: „Нехай видасть земля живу душу за родом її, худобу й плазуюче, і зе́мну звірину́ за родом її“. І сталося так.

 25 І вчинив Бог зе́мну звірину́ за родом її, і худобу за родом її, і все земне плазуюче за родом його. І бачив Бог, що добре воно.

Створення люди́ни

 26 І сказав Бог: „Створімо людину[1] за образом Нашим, за подобою Нашою, і хай панують над мо́рською рибою, і над птаством небесним,[2] і над худобою, і над усею землею, і над усім плазуючим, що плазує по землі“.

 27 І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх.

 28 І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: „Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволоді́йте нею, і пануйте над мо́рськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі!“

 29 І сказав Бог: „Оце дав Я вам усю ярину, що розсіває насіння, що на всій землі, і кожне дерево, що на ньому плід деревни́й, що воно розсіває насіння, — нехай буде на їжу це вам!

 30 І зе́мній усій звірині і всьому птаству небесному, і кожному, що плазує по землі, що душа в ньому жива, — уся зелень яринна на їжу для них.“ І сталося так.

 31 І побачив Бог усе, що вчинив. І ото, — вельми добре воно! І був вечір, і був ранок, — день шостий.

Бог освячує сьомий день. Друге оповіда́ння про створення світу

2І були скі́нчені небо й земля, і все во́їнство[3] їхнє.

 2 І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив[4] у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив.

 3 І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив, бо в нім відпочив Він від усієї праці Своєї, яку, чинячи, Бог був створив.

 4 Це ось походження неба й землі, коли створено їх, у дні, як Господь Бог створив небо і землю.

 5 І не було на землі жодної польової рослини, і жодна ярина польова не росла, бо на землю дощу Госпо́дь Бог не давав, і не було людини, щоб порати землю.

 6 І пара з землі підіймалась, і напувала всю землю.

Ще оповіда́ння про створення люди́ни. Рай

 7 І створив[5] Господь Бог люди́ну з пороху зе́много. І дихання[6] життя вдихнув у ніздрі її, — і стала люди́на живою душею.

 8 І насадив Господь Бог рай[7]

  1. Людина — по-гебрейськи adam, церковнослов. человік, adamah — земля.
  2. Птаство небесне, of haššamajim — птаство повітряне; пор. 1 М. 1. 20.
  3. Воїнство, cevaam — це світила небесні; звідси Саваот — війська, сили небесні. Пор. Іс. 13. 4.
  4. По-гебрейському vajjišbot — і перервав (працю).
  5. По-гебрейському vajjicer — і уформував, створив, пор. 2 М. 32. 4.
  6. По-гебрейському nišmat — віддих:
  7. По-гебрейському gan, садок.