Перейти до вмісту

Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/1231

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

1227

Євангелія від св. Матвія 26

і Він дасть Мені зараз більше дванадцяти леґіо́нів анголі́в?

 54 Але як має збутись Писа́ння, що так статися мусить?“

 55 Тієї години промовив Ісус до наро́ду: „Немов на розбійника вийшли з мечами та ки́ями, щоб узяти Мене! Я щоденно у храмі сидів і навчав, — і Мене не взяли́ ви.

 56 Це ж сталось усе, щоб збулися писа́ння пророків“. Усі учні тоді залишили Його й повтікали.

Нічний суд у Кайя́фи

 57 А вони схопи́ли Ісуса, і повели́ до первосвященика Кайяфи, де зібралися книжники й старші.

 58 Петро ж зда́лека йшов услід за Ним аж до дво́ру первосвященика, і, ввійшовши всере́дину, сів із слу́жбою, щоб бачити кінець.

 59 А первосвященики та ввесь синедріо́н[1] шукали на Ісуса неправдивого свідчення, щоб смерть заподіяти Йому,

 60 і не знахо́дили, хоч кривосвідків багато підхо́дило. Аж ось накінець з'явилися двоє,

 61 і сказали: „Він говорив: Я можу зруйнувати храм Божий, — і за три дні збудувати його“.

 62 Тоді первосвященик устав і до Нього сказав: „Ти нічого не відповідаєш на те, що свідчать су́проти Тебе?“

 63 Ісус же мовчав. І первосвященик сказав Йому: „Заприсягаю Тебе Живим Богом, щоб нам Ти сказав, — чи Христос Ти, Син Божий?“

 64 Промовляє до нього Ісус: „Ти сказав... А навіть повім вам: відтепе́р ви побачите Лю́дського Сина, що сидітиме право́руч сили Божої, і на хмарах небесних прихо́дитиме!“

 65 Тоді первосвященик розде́р одежу свою[2] та й сказав: „Він богознева́жив! На́що нам іще свідки потрібні? Ось ви чули тепер Його богознева́гу!

 66 Як вам здається?“ Вони ж відповіли та сказали: „Повинен умерти!“

Знущання над Ісусом у Кайяфи

 67 Тоді стали плювати на обличчя Йому, та бити по що́ках Його, інші ж ки́ями били,

 68 і казали: „Пророкуй нам, Христе́, хто́ то вдарив Тебе?“

Петро тричі відрікається Ісуса

 69 А Петро перед домом сидів на подвір'ї. І приступила до Нього служни́ця одна та й сказала: „І ти був з Ісусом Галіле́янином!“

 70 А він перед всіма́ відрікся, сказавши: „Не відаю я, що ти кажеш“.

 71 А коли до воріт він підхо́див, побачила інша його та й сказала приявним там людям: „Оцей був з Ісусом Назаряни́ном!“

 72 І він зно́ву відрікся та став присягатись: „Не знаю Цього Чоловіка!“

 73 Підійшли ж трохи згодом присутні й сказали Петрові: „І ти справді з отих, та й мова твоя виявляє тебе“.

 74 Тоді він став клясти́сь та божитись: „Не знаю Цього́ Чоловіка!“ І заспівав півень хвилі тієї.

 75 І згадав Петро сказане слово Ісусове: „Перше ніж заспіває півень, — відречешся ти тричі від Мене“. І, вийшовши звідти, він гірко заплакав.

 
  1. Синедріо́н — сейм гебрейський, найвища влада церковна, судова й політична.
  2. На знак великого смутку, чи болю, чи обурення у гебреїв був звичай роздирати одежу свою.