Перейти до вмісту

Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/1317

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

1313

Євангелія від св. Івана 4

 18 Бо п'ятьох чоловіків ти мала, а той, кого маєш тепер, — не муж він тобі. Це ти правду сказала“.

 19 Каже жінка до Нього: „Бачу, Пане, що Пророк Ти.

 20 Отці наші вклоня́лися Богу на цій ось горі, а ви тве́рдите, що в Єрусалимі те місце, де потрібно вклонятись“.

 21 Ісус промовляє до неї: „Повір, жінко, Мені, що надхо́дить година, коли ні на горі цій, ані в Єрусалимі вклоня́тись Отцеві не бу́дете ви.

 22 Ви вклоняєтесь тому, чого ви не знаєте, ми вклоняємось тому, що знаємо, бо спасіння — від юдеїв.

 23 Але наступає година, і тепер вона є, коли богомі́льці правдиві вклонятися бу́дуть Отцеві в дусі та в правді, бо Отець Собі прагне таких богомі́льців.

 24 Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклоня́тись“.

 25 Відказує жінка Йому: „Я знаю, що при́йде Месі́я, що зветься Христо́с,[1] — як Він прийде, то все розпові́сть нам“.

 26 Промовляє до неї Ісус: „Це Я, що розмовляю з тобою“.

 27 І тоді надійшли Його учні, і дивувались, що з жінкою Він розмовляв. Проте жоден із них не спитав: „Чого хочеш?“ або: „Про що з нею гово́риш?“

 28 Покинула жінка тоді водоно́са свого, і побігла до міста, та й людям гово́рить:

 29 „Ходіть но, побачте Того Чоловіка, що сказав мені все, що́ я вчинила. Чи Він не Христос?“

 30 І вони повихо́дили з міста, і до Нього прийшли.

Готові ниви для жнив

 31 Тим ча́сом же учні просили Його та й казали: „Учителю, їж!“

 32 А Він їм відказав: „Я маю пожи́ву на ї́дження, якої не знаєте ви“.

 33 Питали тоді один о́дного учні: „Хіба хто приніс Йому їсти?“

 34 Ісус каже до них: „Пожива Моя — чинити волю Того, Хто послав Мене, і справу Його доверши́ти.

 35 Чи не кажете ви: „Ще чотири от місяці, — і наста́нуть жнива́?“ А Я вам кажу́: Підійміть свої очі, та гляньте на ни́ви, — як для жнив уже пополові́ли вони!

 36 А хто жне, той заплату бере, та збирає врожай в життя вічне, щоб хто сіє й хто жне — ра́зом раділи.

 37 Бо про це погові́рка правдива: „Хто інший сіє, а хто інший жне“.

 38 Я вас жати послав, де ви не працюва́ли: працюва́ли інші, ви ж до їхньої праці ввійшли“.

Уві́рування самаря́н

 39 З того ж міста багато-хто із самаря́н в Нього ввірували через слово жінки, що сві́дчила: „Він сказав мені все, що я вчинила була́!“

 40 А коли самаря́ни до Нього прийшли, то благали Його, щоб у них позостався. І Він перебув там два дні.

 41 Значно ж більш вони ввірували через слово Його.

 42 А до жінки казали вони: „Не за слово твоє ми вже віруємо, — самі бо ми чули й пізна́ли, що справді Спаси́тель Він світу!“

Ісус вертається до Галілеї

 43 Як минуло ж два дні, Він ізвідти пішов в Галілею.

 
  1. Гебрейське Mešijah Месія, грецьке Χριστός.